Азартні ігри у стародавньому світі: початок історії гемблінгу

Розваги в давніх цивілізаціях: азартні ігри та їх значення

Розваги 24 за підтримки Cosmolot розповідають про витоки азартних ігор та їх значення у житті древніх цивілізацій. Вони не просто розважалися та заробляли гроші, граючи в ігри, а вкладали у них особливий сенс.

Стародавній Єгипет

Азартні ігри були у Стародавньому Єгипті вже на початку формування та розвитку цивілізації, а їх виникнення пов’язували із діяльністю богів. Зокрема винайдення азартних ігор приписували Тоту – богу магії, мудрості та знань, а також покровителю бібліотек та вчених. За легендами він вигадав 365-денний календар, граючи в гру з кубиком.

Археологи протягом багатьох років знайшли немало доказів розповсюдженості азартних ігор у Стародавньому Єгипті. Найпопулярнішими серед них вважають Тьяу, Мехен та Сенет. Точні правила цих ігор достеменно невідомі, але завдяки фрагментам, які збереглися, можна здогадатися, як саме у них грали.

Тьяу – гра з дошкою та різноманітними фігурками, подібна на сучасні шахи. Її також називають “20 квадратів” – саме стільки квадратів було на ігровому полі. Цю гру можна було носити із собою та грати в будь-якому місці – дошка з відсіком для фігурок була доволі компактною.

Мехен – це своєрідна єгипетська рулетка. На диск з виямками кидали кульку так, щоб вона рухалася за певною траєкторією і могла зупинитися у будь-якому місці. Крім кульок також використовували і різні фігурки, зокрема у вигляді тварин.

Гра Сенет була дещо схожа на шашки. Поле для гри складалося з 30 квадратів, розташованих у 3 ряди по 10. Тут також використовували фігурки, подібні на сучасних пішаків.

Стародавній Китай

Дослідники переконані, що азартні ігри у Китаї були ще у 2300-х роках до нашої ери. Вони почали набувати великої популярності за часів правління династій Ся.

Стародавній Китай вважають батьківщиною карткових ігор. Перші гральні карти позначали цифрами та символами. Пізніше сучасний вигляд колоди із зображеннями валетів, дам та королів подарували світові перси.

Сучасний Маджонг – це версія гри Мацзян, що родом також із Стародавнього Китаю. Є 2 версії її походження. За першою версією її у 500 році до нашої ери придумав філософ Конфуцій під час своїх тривалих подорожей. За іншими даними, авторство приписують морякові Цзе, який за допомогою Мацзяну відволікав рибалок від проявів морської хвороби. У будь-якому випадку гра, в якій потрібно було знаходити однакові зображення на дерев’яних фішках, стала дуже популярною у Китаї. У неї також грали на гроші – гравці робили ставки, а всю суму забирав переможець.

Світ азартних ігор завдячує Китаю ще й появою лотереї Кено – таку розвагу вигадав імператор Чун Люн у 2 столітті до нашої ери, аби поповнити державну скарбницю. Але гра виявилася настільки популярною, що допомогла забезпечити армію, здобути перемогу у затяжній війні та навіть побудувати Велику Китайську стіну.

Стародавня Греція

У грецькій міфології навіть створення світу було пов’язане з грою. Там йдеться про те, що Посейдон, Зевс і Аїд зібралися разом та кинули жереб, щоб поділити між собою світ. Зевс отримав небо, Посейдон – море, а Аїд – підземне царство. Так, завдяки грі в кості, боги визначили свої сфери впливу.

Гральні кубики були не лише інструментом для розв’язання суперечливих питань, а й чудовим засобом для гри, яку дуже любили древні греки. Вони вважали, що результат гри в кості залежить не від звичайної ймовірності чи удачі гравця, а від богів та долі.

Початок Олімпійських ігор спричинив появу та популярність тоталізаторів. Практично кожен, хто мав хоч якісь гроші, робив ставки на результат змагань та перемогу того чи іншого спортсмена.

Стародавній Рим

Древні римляни були великими прихильниками азартних ігор. У такий спосіб любили розважатися усі, незалежно від соціального класу – і землероби, і легіонери, і правителі. Збереглися свідчення того, що римські імператори Август та Клавдій II були завзятими гравцями, і рідко відмовляли собі у задоволенні зіграти.

Азартний світ Стародавнього Риму був дуже схожим на давньогрецький. Найпопулярнішою грою там також були кості. Доволі часто у Римі влаштовували цілі змагання, в який брали участь та підкидали кубики сотні людей.

Римляни полюбляли грати в ігри, пов’язані із вгадуванням. Найчастіше один із гравців ховав у руках чи у будь-якому місці фрукти чи горіхи, а інший повинен був відгадати, скільки їх там було. Також розповсюдженою у них була гра, яку ми знаємо під назвою “Орел і решка”. У Стародавньому Римі вона називалася “Корабель і голова”, адже на одному з боків монети була зображена галера, а на іншому – портрет бога Януса. Монету підкидали догори та намагалися вгадати, як вона впаде.

У Стародавньому Римі регулярно влаштовували різноманітні бої, поєдинки та спортивні змагання. Усі ці події незмінно супроводжувалися тоталізатором – глядачі робили ставки на перемогу конкретного учасника.

Висновок

З часів античності азартні ігри надзвичайно трансформувалися, а гральний асортимент поповнився новими розвагами. Незмінною залишається лише їхня популярність і найважливіше правило кожного гравця – до азартних ігор потрібно ставитися відповідально, наголошує онлайн-казино Cosmolot.