Хроніки регресу. Замість «дякую»…

Не промовленого не існує. Тому скажу…

Врода мого міста є кріпосною. Це правда.
Мокнути від поту і нічого не мати в місті паперових людей – ось основні параметри Стрийської рутини. Вибори це довели!
Тут не потрібні люди, призначені для лідерства і задавання тону.
Тут прагнуть спокою замість розвитку, сидіння замість бігу, спогадів замість мрій.

Тут хочуть, щоб НОВООБРАНИЙ після виборів промовив лиш одне – «хлопці, все залишиться, як було». Заради цієї «гарантії» копошилася чи не вся міська та районна «еліта».
Комерсанти монетизували представницьку демократію без торгу. Навіть ЗЕкономили.
Щодо сублімації самого виборчого процессу, то так – крали, крали голоси, вкидали бюлетені, фальшували, і це, визнайте, не я стверджую, а офіційно заявляє сам провладний кандидат.
Тільки от біда – скаржитися нікуди, бо в цирку закони не діють, тут можна лиш посміятися!

Тож сміймося, люди!

Напевно, то є наша муніципальна фобія – погоджуватися на вроджену меньшовартісність, огорнуту амофором провінційної захланності.
Вибори померли – хай живуть вибори!!!

Олег ФИЛИК, депутат Стрийської міської ради