Після Першої Світової Захід ніколи не вів таких кривавих війн, яка прямо зараз точиться в Україні. Навіть під час Другої світової.
У 1914-1918 роках загинуло приблизно 887,000 військових британської імперії (включаючи солдатів із домініонів та колоній, наприклад Канади, Австралії, Нової Зеландії, Індії та Південної Африки. А під час війни з гітлерівцями – 338 000.
На війну 1914-1918 Лондон мобілізував 8,5 мільйони осіб, а під час Другої світової війни (1939–1945) Велика Британія мобілізувала близько 5,9 мільйона громадян для служби у збройних силах.
У країнах усталеної демократії діють армії на професійній основі+резервісти. Лише деякі (Швеція, наприклад) відновлюють обов’язковий призов до армії. У Британії цього немає. І політики страшенно бояться навіть порушувати це питання – й так за 2,5 останніх роки вже четвертий уряд у Лондоні. Сухопутна армія Великої Британії має найменшу чисельність з XIX століття. Чисельність сухопутних сил без флоту та авіації становить близько 109 тисяч осіб, серед них 26 тисяч резервістів.
Заступник міністра оборони Великої Британії Алістер Карнс заявив, що в разі великої війни британські війська будуть «витрачені» за термін до року, якщо зазнаватимуть таких самих втрат, як і російська армія під час повномасштабного вторгнення в Україну. Про це Карнс заявив 4 грудня, виступаючи в Королівському об’єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) в Лондоні. «У масштабній війні – не обмеженій інтервенції, а у війні, схожій на українську, наша армія, наприклад, за нинішніх показників втрат [в Україні] буде витрачена – у складі ширшої багатонаціональної коаліції – за строк від шести місяців до року», – сказав Карнс (цитата за Politico).
А тема загальної мобілізації практично непідйомна для країн Європи – ножиці між необхідністю захисту країни і правами людини переріжуть горло будь-якому політику. Тяжка ця тема навіть для Ізраїля, якого всім ставлять у приклад.
Отже, варантів для виживання в разі конвенційної війни росії проти Європи небагато. Це (як недавно публічно запропонував командуючий об’єднаними силами НАТО) або превентивний удар по військових об’єктах росії або удар ядерними боєголовками на пропущені перші російські ракетні удари або капітуляція. Є ще варіант, який євроатланти своїми руками знищують практично щодня – зробити і дати все для того щоб путінізму переломати спину в Україні. Дати в тому числі негайне запрошення до НАТО.
Уявіть собі прямо зараз проросійський кандидат у президенти Румунії Джорджеску на повному серйозі запитує: це чому ми маємо витрачати свої гроші на НАТО? І він після першого туру виборів лідирує. Це в країні, де відносно недавно НАТО стало створювати базу ППО-ПРО для захисту південного флангу Європи. По-іншому, як божевільною, таку поведінку не назвеш. Я не про Джорджеску, Орбана чи Фіцо. Я про виборців Європи.
Viktor Leshyk
