МИ ЩЕ ПОВЕРНЕМОСЬ

Юрій Горліс-Горський

Колись повернемся, авжеж, повернемся
з цієї гібридної, друже, війни.
І знов на Майдані на віче зберемся
землі української дочки й сини.

Прийдуть побратими з Небесної Сотні,
з «Донбасу», «Айдару», «Азова » і ДУКу…
Лунатиме славень, й співатиме сотник,
поклавши на серце скалічену руку.

А з ним сокільці із «Карпатської січі»,
а далі – бійці із «Кривбасу» й «Дніпра»…
Зберемось усі на відновлене віче
продовжити справу, що в нас не вмира.

Зберемся усі – і «300-ті» й «200-ті»,
хто під Іловайськом розстріляний в спину,
хто зраджений в ДАПі і зданий «Оплоту»,
хто був у катівнях і безвісти згинув.

Кого на Майдані тримав під прицілом
завезений снайпер… Хто мусив іти
свідомо під кулі, та «душу і тіло»
на жаль, не прикрили фанерні щити.

Зберемся в годину звитяги й скорботи
вселенського бою хрещені вогнем,
для спільного чину – молитви й роботи,
що сходять у вічності завтрашнім днем.

Знов сонячно буде під нашим знаменом.
Лунатиме «Слава!» й піднесений славень.
Ми всі повернемся, й на наших раменах
нова Україна навіки постане.

(с) Володимир Стецюк