НА КУЛИКОВОМУ ПОЛІ НІЯКОЇ БИТВИ НЕ БУЛО, А ДМИТРІЙ ДОНСЬКИЙ БУВ ВІРНИМ ХОЛУЄМ ХАНА ТОХТАМИША

          26 серпня 1382 року хан улусу Джучі (“Золота Орда”) захопив і спалив Москву.

          Коли я навчався в школі, вчителька історії Валентина Федорівна пояснювала: князь Московскький Дмитрій Донський в знаменитій битві на Куликовому полі розгромив військо золотоординського хана Мамая. От Тохтамиш за це й помстився.

          Віра Федорівна розповідала неправду, тобто побрехеньки. Але вона не винна – її так вчили і таке завдання ставили: розповідай учням те і те. А насправді…

          Князь Московський Дмитрій Донський в знаменитій битві на Куликовому полі (якої насправді не було) з темником (вірніше, його титул офіціно називався темун-бек) Мамаєм насправді боровся не з Золотою Ордою. Він її захищав, допомагаючи зберегти територіальну цілісність та укріпити владу хана Орди Тохтамиша.

          Дмитрій Донський був вірним холуєм Тохтамиша. Тому…

          Тому, коли проти князя у Москві спалахнуло повстання, викликане саме тим, що він цілувався-милувався з Тохтамишем, тоді як інтереси московської еліти полягали в дружбі з Генуезькою республікою та Литвою, Дмитрій утік, кинувши власну родину (золото забрати не забув) і викликав Тохтамиша. Треба сказати, що Донський, окрім того, що був дурнем набитим, маріонеткою в руках московських попів – він ще й фантастичним боягузом був.

          Тохтамиш із вдячності за допомогу у боротьбі за владу з Мамаєм на чолі величезного війська прийшов до Москви і повстання придушив, повернувши владу Донському. І знову між ними панували мир-дружба-жуйка. І не вірте, буцімто князь відмовлявся платити данину Тохтамишу. Це теж брехня московської пропаганди. Після знищення Мамая Тохтамиш називав Дмитрія “братом”, вони обмінювалися теплими листами і цінними подарунками.

           Власне, допомігши Тохтамишу знищити першого на тих теренах “євроінтегратора” Мамая, Дмитрій Донський та його ідейний натхненник ігумен Троїцького монастиря (нині Троїце-Сергієва лавра) Сергій Радонезький, який теж мав дуже тісні зв`язки з Ордою, зберегли її владу над Москвою ще на 100 років.

          Більш детально про Донського, Мамая, Тохтамиша, Радонезького, Ягайла, а також те, що відбувалося тоді на Москві, в Орді, Константинополі та Європі – в історичному розслідуванні, автором якого маю честь бути.

“ТАЄМНА ІСТОРІЯ МОСКОВІЇ У ПОРТРЕТАХ ЇЇ ВОЛОДАРІВ”

           Цю та інші книжки вашого покірливого після ознайомлення з анотаціями, можна замовити (автограф гарантовано) за посиланнями нижче.

Павло Бондаренко