Якими словами коротко можна охарактеризувати нинішню команду Білого Дому? Хтось порівнює з ОЗГ рекетирів. Хтось – із філіалом ФСБ. Хтось – із групою невдах-шоуменів. І все це є. Але – і не є цим одночасно. Зокрема, вони не є організованою злочинною групою. Тому що в ОЗГ за факапи, про які йдеться нижче, вже в пресі були б некрологи членів справжньої ОЗГ.
А вичерпно про основні риси команди Д.Трампа можна сказати трьома словами:
-Невігластво
-Непрофесіоналізм
-Хамство.
Головний редактор журналу Atlantic Джеффрі Голдберг розповів фантасмагоричну історію про те, як він дізнався про всі секретні подробиці майбутнього удару США по хуситах 15 березня за дві години до атаки – з текстового повідомлення міністра оборони США Піта Хегсета в чаті Signal.
Голдберг – відомий журналіст зі зв’язками у Вашингтоні, але ніколи, за його словами, не брав участі в секретних нарадах вищого керівництва служб безпеки і не міг підозрювати, що такі наради можуть проводитися в загальнодоступному комерційному чаті. Отримавши запрошення від персони на ім’я «Майк Волтц», він його прийняв і наступного дня виявив, що його занесли до закритої групи «для координації щодо хуситів» разом із 18 іншими учасниками, імена яких збігалися з іменами найвищих посадовців адміністрації Трампа – від віцепрезидента Венса, держсекретаря Рубіо та міністра оборони Хегсета до начальниці національної розвідки Талсі Габбард, глави ЦРУ та заступника глави президентської адміністрації Стівена Міллера.
Журналіст був заінтригований, але до останнього моменту не вірив, що став свідком справжньої секретної наради, присвяченої підготовці військової кампанії проти єменських хуситів. Лише 14 березня, коли першу хвилю ударів по хуситських цілях було завдано точно тоді і так, як написав міністр оборони Хегсет, Голдберг зрозумів, що отримав доступ до реальних державних секретів – і опублікував сьогодні частину листування, що не містить військових секретів.
З публікації можна дізнатися, що віцепрезидент Венс був проти удару по хуситах, не бачачи жодної потреби «знову рятувати Європу». Він говорив, що відновлення свободи торговельних шляхів через Червоне море і Суецький канал американцям не особливо потрібне – лише 3% американських вантажів (і 40% європейських) йдуть через Суецький канал. Венс пропонував почекати з операцією, висловлював побоювання, що через війну в Ємені можуть злетіти ціни на нафту і «продати» її американським виборцям буде складно.
Гегсет відповідав, що повністю поділяє ставлення Венса до європейців, але «зараз момент не гірший за будь-який інший, враховуючи директиву президента відкрити торговельні шляхи». Міністр оборони пояснив, що можна, звісно, і почекати, але виникають два ризики: «по-перше, це просочиться в пресу, і ми матимемо вигляд нерішучих, а по-друге, Ізраїль може почати першим або припинення вогню в Газі завалиться, і ми не зможемо почати на своїх умовах». Гегсет наголосив, що йдеться взагалі не про хуситів: «Ніхто не знає, хто такі хусити, важливо підкреслювати головне: 1) Байден провалився, 2) іранське фінансування».
Останнє слово в дискусії залишилося за радником Трампа Міллером: він сказав, що «президент дав зелене світло», а для Європи та Єгипту послуги не будуть безоплатними – «скоро ми дамо зрозуміти Єгипту і Європі, чого ми очікуємо натомість, і треба вже обміркувати, як ми їх змусимо платити – наприклад, якщо Європа відмовиться, то що? Якщо США успішно відновлять свободу навігації дорогою ціною, в обмін потрібно отримати ще якусь економічну вигоду».
Голдберг пише, що переконавшись у достовірності чату, він із нього вийшов – і ніхто не поставив жодних запитань, ніхто не помітив, що він узагалі там був. Він звернувся до прес-служби Білого дому із запитаннями і отримав від прес-секретаря Ради нацбезпеки Брайана Хеджеса підтвердження автентичності чату.
Реакція прес-секретаря РНБ США вражає не менше, ніж сама секретна нарада в присутності стороннього журналіста. Джеффрі Голдберг цитує офіційний коментар: «Цей чат – демонстрація глибокої і продуманої політичної координації між вищими керівниками. Успіх операції проти хуситів демонструє, що жодних загроз військам чи національній безпеці не було».
Прес-секретаря віцепрезидента Венса Вільяма Мартіна публікація збентежила найбільше: він спростував «враження, що може скластися з тексту» і запевнив, що Джей Венс завжди й у всьому беззастережно підтримує президента Трампа.
Viktor Leshyk
