Ми потребуємо обʼєднання християнських церков в Єдину Помісну Соборну Церкву в Україні!
Зараз, у часи війни за незалежність, коли Україна бореться за свою свободу і територіальну цілісність, питання, пов’язані з ідеологічною та духовною підтримкою, мають величезне значення. Одним із таких питань є присутність московської церкви на українських землях. ООН, що позиціонує себе як захисник прав людини та міжнародного порядку, не може підігрувати кремлю, ставлячи перед Україною умову залишити московську церкву, попи якої зустрічали ворога, як наприклад в Бородянці, надавали «пріют» терористам, приміщення для катівень, ховали зброю, не відспівували наших Героїв, тролили українську мову тощо.
Московська церква, навіть у війну, продовжує діяти як інструмент кремлівської політики, активно поширюючи ідеї, що суперечать інтересам українського народу. Вона є не лише релігійною організацією, а й важливим елементом гібридної війни, яку росія веде проти України. Її зв’язки з москвою, незважаючи на спроби заявити про свою “автокефальність”, є очевидними та підтверджуються як внутрішніми документами, так і численними заявами її керівництва.
Тому питання збереження московської церкви на українських землях є не просто релігійним, а національним, тобто внутрішнім питанням демократичної держави. В умовах війни з росією важливою є кожна складова, що може послабити чи підсилити вплив агресора і шкодити національній безпеці. Отже залишати осередки цього впливу в Україні — це надати ворогу не лише моральну, а й практичну підтримку.
ООН має розуміти, що захист прав людини та інтересів України має здійснюватися в умовах агресії, особливо, коли ООН до тепер не розуміє, хто вбив наших полонених в Оленівці, хто підірвав Каховську ГЕС. Водночас важливо чітко усвідомити, що спільнота держав і ООН, які підтримують Незалежність України, повинна діяти у відповідності з принципами самовизначення та національної гідності. В Україні не місце тим інституціям, які працюють на користь країни-агресора, навіть якщо вони мають релігійну оболонку і ні ООН, ніякі інші інституції не мають права втручатись у внутрішні справи нашої країни, особливо, коли вони закривають очі на геноцид і етноцид в Україні і не забезпечують виконання рішення своєї ж Генасамблеї, як виявлення волі світу про припинення агресії рф проти України і вивід всіх військ з окупованих територій. Але це – окрема тема до розмови.
Сьогодні український народ бореться не лише за землю, а й за своє право на духовну ідентичність. І в цьому контексті підтримка незалежної православної церкви в Україні, що не має жодних зв’язків із кремлем, є важливим кроком на шляху до повної незалежності та стабільності. А другим кроком має бути обʼєднання всіх християнських церков в Україні в Єдину Помісну Соборну Церкву!
Кожен український громадянин має право на свободу совісті та релігії, однак не можна ігнорувати загрози національній безпеці України, яка присутня в діяльності московської церкви в Україні. ООН повинна бути свідомою у своїй позиції щодо недопущення в Україні інституцій, які можуть використовувати релігію для політичних маніпуляцій, а особливо гібридної війни.
Потрібно поставити питання про ущемлення прав українців в РФ – матеріальних і духовних, де дійсно кремль демонструє свавілля і деспотизм!
Микола Голомша
