Коли “обличчя року” розказуватимуть, що вся країна мусить перейти на воєнні рейки і затягнути ремені, то нагадайте їм, окрім іншого, про скромну цифру 366 млн грн.
Стільки парламентські партії вкрадуть у 2023 році. Стільки вони заклали в держбюджет на свою діяльність. Кожного дня, від понеділка до неділі, партії у нас із вами забирають 1 млн грн.
І це при тому, що під час воєнного стану забороняється діяльність політичних партій. Інакшими словами: в правовій дійсності, яка призупинила функціонування партій, ці самі партії розтягнуть по кишенях суму, співмірну 100 бронетранспортерам.
Державне фінансування партій – це корупційна афера. Потрапляння в парламент означає для партії відбивання затрачених коштів із держбюджету й подальше паразитування на ньому. Тим часом: членські внески були і є відсутні; партії далі займаються платними лобістськими голосуваннями; олігархи як фінансували свої проєкти, так і фінансують; партійний фандрейзинг (збір коштів) так і не з’явився; партія влади далі є конвертною.
Державне фінансування партій – це викачування сотень мільйонів із казни. Ми в час війни далі фінансуємо мільйонерів, офшорників та іншу братію, яка рилами приросла до корита й без нього ніяк. Була б у нас парламентсько-президентська республіка, це ще можна було б зрозуміти. А в умовах війни, призупинення партійної діяльності й суперпрезидентської моделі авторитаризму фінансувати печаткові партії – це мародерство.
Остап ДРОЗДОВ
