На фронті у бою з клятими московитами, прикривши собою побратима, загинув стриянин, батько 5-х дітей, 45-річний Михайло Алєксєєв (Рембрандт).
Україно, поверни мені сина!
Як не сина – хоч тіло,
Аби ми на могилу
Та поставили Хрест…
Герої не вмирають — вони стають легендами.
11 березня 2025 року, у бою за Україну, її свободу та незалежність, загинув молодший сержант Михайло Алєксєєв (позивний “Рембрант”) — бойовий медик 4-ої групи спеціального призначення 2-ої роти спецпризначення військової частини А4100.
Друг “Рембрант” — екс-керівник Стрийського районного осередку “Правого сектора”, боєць ДУК ПС та батько п’ятьох дітей.
Михайло загинув на Запорізькому напрямку, поблизу н.п. Кам’янське. Коли ворог відкрив вогонь, він, не вагаючись, кинувся рятувати пораненого побратима. У цей момент з’явився FPV-дрон. Він міг урятуватися, але закрив собою товариша. Там досі тривають бої, але боєць, якого врятував “Рембрант”, уже в шпиталі.
Вічна слава Герою!
Україна пам’ятає.
Правий Сектор Стрий
Сумно! Тризубівська родина втратила на війні свого побратима, командира стрийського загону організації – друга «Рембрандта», Михайла Алєксеєва.
Учасник Революції гідності, «Вогнехреща» 19 січня 2014 р. боєць ДУК ПС у складі 1 штурмової роти під командуванням Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі», з 2022 року 112 ТрО Києва.
Сиротами залишилися пятеро дітей. Співчуваємо рідним побратима.
Помстимося московитам за цю болючу втрату і тисячі інших смертей українців. Слава Героям!
ВО “Тризуб” ім.С. Бандери
Стрийщина затамувала подих у скорботі за воїном Михайлом Алєксєєвим. Михайло – стриянин, патріот та націоналіст, який ніколи не стояв осторонь інтересів України. Ще в січні ми бачилися з Михайлом у міській раді, передавали окопний РЕБ та антидронову рушницю для 112 бригади ТрО. А вже сьогодні ми разом з родиною оплакуємо героїчну смерть Воїна. П‘ятеро дітей залишились без батька.
Щиро співчуваю батькам, дружині, дітям та побратимам. Це величезна втрата для усіх нас.
Вічна пам’ять Герою!
Олег Канівець
Він був на Грушевського у січні 2014. Пізніше – волонтерив, допомагав бійцям на фронті. А через два роки, пішов на передову добровольцем.
“Готувалися до війни, до якихось подій… але не думали, що це скоро настане. Ціла боївка наша, ціла позиція наша… була вирізана.
Державна політика здійснюється таким чином, що ця війна може тривати… дуже довго”, – Михайло Алєксєєв, боєць ДУК “Правий сектор”.
ТРК перший західний
24 квітня 2021 р.
Звитяга.. Мужність…. Патріотизм… Совість.. Честь… Для декого це ніщо, для когось – формула життя. Як от для Михайла, істинно.
Слова застигають у горлі: це і мій Мішанька, Михайло Алєксєєв, котрого я колись навчала у Луцькій школі №5, а от здружилися на все подальше життя – і я щиро пишаюся родиною Алєксєєвих, і уклінно дякую, як маємо подякувати ми всі, батькам, Василю та Світлані, його Бабці – за такого сина та онука!! Я пишалася тим, як Мішанька мужнів, яким надійним чоловіком став, яким ніжним, сумлінним і відповідальним був у родинних стосунках, як над усе кохав дружину і любив своїх дітлахів….Тож навіть писати зараз – теж боляче!! Але потрібно для того, щоб люди розуміли, якою надто дорогою ціною дається нам, українцям, вільне життя! А зрозуміти неважко: щоб могли жити ми, ХТОСЬ НЕОДМІННО ПЛАТИТЬ ЗА НАС – БЕЗЦІННИМ ЖИТТЯМ СВОЇМ!! Михайло і такі, як Він – то наші найяскравіші, а тому – провідні! – Зірки в небі над Україною, бо їх запалили і світять для нас не пересічні Люди, і не просто ангели, а Ангели – Воїни ЗСУ! Михайло і такі, як Він, складають СЛАВУ ЗСУ ТА ВСІЄЇ УКРАЇНИ, ЩО ГРИМІТИМЕ ДАЛЕКО ПО БІЛОМУ СВІТІ, ЩОБ ЖИЛА УКРАЇНА! А СВІТ СХИЛЯВ У ВЕЛИКІЙ ШАНІ ГОЛОВИ ПЕРЕД НЕЮ!! Він врятував життя побратиму…. Його свідоме життя – то, без перебільшення, є справжній Приклад людяності та героїзму, служіння рідній країні, ідеї, своєму нардові! Він віддав себе, щоб попри все Україна перемогла, ожила, розквітла, і дітки в ній щасливими були, і серед них – його п’ятеро!!.. Вони горді своїм Татком, і мають завжди пам’ятати, що Татко – Герой, а ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!
Доземний уклін і вічний щемний спомин, вічна Слава Тобі, Михайле, і всім Вам, нашим НАЙКРАЩИМ УКРАЇНЦЯМ, наймужнішим ГЕРОЯМ УКРАЇНИ СЛАВА!!
Tatjana Haydar
«Рембрандт»
За вільну Україну життя віддав сержант –
Михайло Алексєєв, серед своїх – Рембрандт,
Любив він Батьківщину, батьків, свою сім’ю,
Багато друзів мав – жив в славному Стрию.
Він доброволець, він не шукав «броні»,
Бо добре знав – свобода приходить в боротьбі,
Був щирим патріотом і не любив брехні,
Не думав про спочинок – країна у вогні.
Завжди попереду, у перших все рядах,
Долаючи відвагою природний смерті страх,
Був прикладом сміливості й надійності в боях,
І воїнів поранених виносив на руках.
І смерть сама боялась до нього прямо йти,
Він дивлячись їй в очі, закрив побратима грудьми,
І там залишився лежати у крові залитій траві,
І сил вже немає піднятись з убитої горем землі.
Біль не вгамують розради і навіть молитви святі,
На небі лиш чорні хмари і падають сльозами дощі.
Не прийде уже до хати, не скаже, що вже прийшов,
Він сам обирав дорогу, якою у небо пішов.
Василь Борис
“Мій коханий, наш Герой…
Ти пішов у вічність, але залишився в наших серцях. Кожен день я бачу тебе в очах наших дітей – у їхній усмішці, у їхній силі.
Ти віддав за нас усе, але я знаю, що твоя любов і твоя душа завжди поруч. Дякую тобі за кожен щасливий момент, за тепло, яке ти дарував, за те, що ти був і завжди будеш частиною мене.
Спочивай з миром, мій рідний. Ми любимо тебе, ми пам’ятаємо, і ти назавжди залишаєшся з нами…”
Alyova Mery
