Вплив лотерейного лобі на легальний ринок азартних ігор

Проблеми грального бізнесу в Україні: проблеми і тенденції

Неухвалення потрібних для відновлення та розвитку галузі законодавчих змін до фіскального законодавства, постійне ігнорування потреби впорядкування термінології, регулярні “маски-шоу” в офісах ліцензованих компаній-організаторів гемблінгу під вигаданими приводами – всі ці проблеми обговорювали учасники прес-конференції “Розвиток грального бізнесу в Україні: проблеми і тенденції”, що відбулась у четвер, 9 листопада в пресцентрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна”.

Про це повідомило інтернет-видання Comments.ua.

У своєму виступі голова найбільшої профільної асоціації легальних організаторів українського ринку азартних ігор – Громадської спілки “Всеукраїнська рада гемблінгу” (Ukrainian Gambling Council, далі – UGC) Антон Кучухідзе зазначив: “2023 рік був достатньо насиченим для сфери азартних ігор в Україні. За 10 місяців практично виконано норму держбюджету про надходження від грального бізнесу. Завдяки сплатам за ліцензії, які надійшли від легальних організаторів гемблінгу, державна скарбниця поповнилась на 1,52 млрд гривень. Бізнес виконує всі зобов’язання, які бере на себе, щоб будувати абсолютно транспарентну сферу азартних ігор в Україні. Загалом за три роки роботи легального ринку азартних ігор, за даними Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, було сплачено 4,2 млрд гривень ліцензійних платежів”.

Також голова UGC визначив 3 основні проблеми, з якими зіштовхнувся легальний гемблінг, і наголосив на тому, що всі вони пов’язані з діяльністю нелегалів. По-перше, це нелегальні онлайн-казино, по-друге – нелегальний наземний сегмент, по-третє – лотерейники, що працюють “в сіру”.

“Є ще одна проблема, яка тісно пов’язана із законодавчими ініціативами і в принципі з існування “чорного” та “сірого” ринків. Чорного в сенсі імітації азартних ігор, а сірого, тому що в нас є державні лотереї, які фактично не є державними і проводять свою діяльність без ліцензійних платежів. У лотерейників є можливість лобіювати свої інтереси через парламент, породжуючи такі законодавчі ініціативи, які можуть похоронити легальну сферу азартних ігор. Головна мета лотерейників полягає в тому, щоб проводити одночасно чотири види діяльності і не сплачувати ліцензійні платежі за жодну з них. Наразі ми маємо конкретну законодавчу ініціативу, а саме законопроєкт №10101, ініціатором появи якого, як пишуть ЗМІ, виступив представник лотерейного лобі пан Гетманцев”, – наголосив Антон Кучухідзе.

Зі свого боку координатор UGC з розвитку наземних гральних закладів Сергій Іваненко зупинився на складнощах відновлення офлайн-сегменту ринку азартних ігор після втрат, завданих повномасштабною російською військовою агресією та кроках, до яких мала б вдатися держава, щоб допомогти галузі швидше їх подолати.

“Зараз нелегальних гральних залів в Україні у сотні разів більше, ніж легальних. І це пов’язано насамперед із тим, що не гармонізовано податкове законодавство, а по-друге – що легальні організатори обмежені нормою закону щодо розміщення закладу лише у приміщеннях готелів. Тому ми розуміємо, що всі нелегальні сітки просто візьмуть документи операторів лотерей і бізнес працюватиме так, як і до легалізації. А вся реформа президента просто буде спущена на гальмах. Тому дуже хочу достукатись до народних депутатів – не ухвалюйте цей законопроєкт №10101. Вами маніпулюють. Вам пропонують норми, якими протягують роботу операторів лотерей, маскуючи їх під якісь позитивний економічний ефект для держави, але ніякого позитивного ефекту не буде”, – зауважив Сергій Іваненко.

Михайло Коваль, заступник голови UGC з юридичних питань розповів про небезпеку для подальшого існування галузі у випадку ухвалення законопроєкту №10101, що зараз перебуває на розгляді у парламенті.

“Є в законодавстві ті моменти, які потребують вдосконалення: верифікація, ідентифікація, фінансовий моніторинг, трансфертність платежів, банківське регулювання, технічні умови ліцензування, видача дозволів на розміщення закладів, вимоги до готелів тощо. Проте новий законопроєкт №10101, який нібито про “вдосконалення”, в реальності про зовсім інше. Насамперед він про блокування роботи колишніх організаторів грального бізнесу, які втратили його через фізичне знищення гральних закладів російською армією. Законопроект пропонує в такому випадку через неспроможність сплатити за ліцензію, заблокувати роботу компанії та обмежити право на роботу у сфері гемблінгу для всіх її співробітників на 5 років наперед! Це якийсь комуністичний законопроєкт! Таких норм не має бути в демократичній країні”, – констатував Михайло Коваль.

Висновок автора сайту:

Проблеми грального бізнесу в Україні стають все більш актуальними. Необхідно прийняти необхідні законодавчі зміни, впорядкувати термінологію та забезпечити транспарентність галузі. Нелегальна діяльність в гральному секторі потребує негайного припинення, а законопроєкт №10101 повинен бути відхилений, оскільки він загрожує існуванню легального ринку азартних ігор в Україні. Необхідно зосередитись на вдосконаленні законодавства та покращенні умов для легальних організаторів гемблінгу.