Не можна відмовлятися від боротьби за своє, бо інакше доведеться миритися з чужим.
Щоденне проживання на тих самих вулицях, постійний рух тими самими маршрутами позбавляють нас можливості відслідковувати, як непомітно, а проте невпинно змінюється простір довкола нас. Все, як і раніше, зводиться до ретушування та зведення декорацій з дешевої бруківки, за якими насправді нічого немає. Вони, як і раніше, намагаються переконати нас, що займаються плановими діями, починаючи з найважливішого та найголовнішого, а насправді просто крадуть.
Я дуже хочу, мрію і роблю все для того, щоб мій Стрий почали нарешті цінувати зя якість – за якість, стрияни! Не за можливіть тут щось урвати, відхопити чи отримати землю під забудову.
Я хочу, щоб терміни «ріст» і «розвиток» можна було застосовувати тут до міської економіки, бюджету, людей, а не до звалища і цвинтаря. І добрий десяток років я був і буду вашим горлом обурення і простесту, хоча у відповідь отримував лише мовчання.
Адже насправді – вибір невеликий: або місто можливостей і перспектив, або місто мера і кумів.
Адже сама посада мера у Стрию просто ліквідована. Разом із нездоровим пієтетом до неї знищена цілком здорова шана, повага, визнання самого інтитуту голови міста, знищена через захланність, жадібність і лихварство, що дихає духом комерції, корИсті та нігелізму.
Є речі, якими просто не можна нехтувати – інакше потім вони знехтують тобою. Не можна відмовлятися від боротьби за своє, бо інакше доведеться миритися з чужим.
Олег ФИЛИК, депутат Стрийської міської ради
