Зростають необґрунтовані атаки на легальний гемблінг: інтерв’ю з Антоном Кучухідзе.

Нелегали продовжують атаки на легальний гемблінг, маніпулюючи громадською думкою

Втративши надію на те, що легальний ринок азартних ігор не зможе протистояти викликам, які поставила перед ним війна, нелегали сподівались на його швидкий занепад та згортання реформи. Зрозумівши, що цього не відбулось і легальні організатори змогли втримати свій бізнес та продовжили сплачувати мільярди гривень до державного бюджету, нелегали повернулись до активної дискредитації легального ринку через медіа. Подібна поведінка для нелегалів вигідна, адже вони звинувачують легальний гемблінг у тому, в чому насправді винні самі.

Нелегали продовжують атаки на легальний гемблінг, маніпулюючи громадською думкою. Вони створюють негативний імідж для індустрії, наголошуючи на тому, що легалізація азартних ігор призвела до поширення лудоманії, зокрема серед військових, а також на тому, що легальні організатори уникають сплати податків.

Водночас у цьому маніпулятивному медіа-потоці із замовних статей та інтерв’ю «експертів» зовсім немає згадки про нелегальний сектор азартних ігор, онлайн-сегмент якого представлений на сьогодні як мінімум 1200 сайтами. Кількість нелегальних гральних залів підрахувати ще складніше. Цікаво також, що дуже активну позицію в кампанії з дискредитації посідають лотерейники, які на сьогодні є напевно одними з найбільш зухвалих нелегалів.

Отже, складається враження, що проблеми з розповсюдженням ігрової залежності, несплатою податків тощо з’явились після легалізації гемблінгу. Ця теза є абсолютно абсурдною, адже з 2009-го по 2020-ий ринок азартних ігор був під забороною. І вона зовсім не працювала, адже по всій країні функціонували тисячі нелегальних гральних залів та сотні сайтів.

Після легалізації різниця між нелегальним та легальним сектором азартних ігор стала дуже чіткою. З’явився бізнес, який був готовий грати за правилами, сплачувати ліцензійні платежі та податки, тоді як нелегали хотіли й далі працювати «в чорну». Саме тому, відчуваючи загрозу з боку легальних організаторів, вони розпочали масштабну медіа-кампанію з дискредитації реформи фактично одразу після її проведення в 2020 році.

Навіть більше, тези, спрямовані на дискредитацію реформи, активно підтримують й деякі високопосадовці, зокрема голова комітету ВР з податкової політики Гетманцев та підконтрольні йому депутати. Але чи згадують вони про негативний вплив нелегалів на гравців та на державний бюджет? Звичайно – ні.

Увагу на несправедливість цих атак звернув у своєму нещодавньому пості й голова КРАІЛ Іван Рудий. Він привів декілька дуже цікавих прикладів популістських тез, які завдяки своїй маніпулятивності дуже швидко набирають розголосу в суспільстві, але фактично є хибними.

Наприклад, теза про те, що за даними НБУ, у 2023 році українці щодня витрачали в онлайн-казино близько 400 млн грн. Читаючи це, треба розуміти, що є дуже велика різниця між «витрачали» та «програвали». Адже «витрачали» відображає рух коштів на ігрових акаунтах, тобто поповнення рахунку теж зараховується як «витрата» коштів гравцем. Але ж джерелом поповнення рахунків на акаунтах може бути також виплата виграшів та повернення ставок, які, до речі, за даними КРАІЛ, становлять 70-80% руху коштів на депозитах.

Ще однією популярною тезою є те, що гроші, витрачені на азартні ігри, могли б бути переведені на ЗСУ як донати. Це порівняння абсолютно некоректне. По-перше, якщо гравець хоче грати, він знайде спосіб це зробити. Просто замість легального онлайн-казино він піде в нелегальне, чим не тільки занапастить себе, а й підтримає нелегальний бізнес, який не сплачує жодних податків. По-друге, гравці, які звикли грати виключно в легальних казино, не маючи такої можливості, не обов’язково витратять гроші саме на допомогу військовим. До речі, цікаво було б подивитись, скільки лотерейники задонатили на ЗСУ за понад 2 роки повномасштабної війни з Росією.

Звичайно, дискредитація легального гемблінгу вигідна лише нелегалам. На жаль, їхні зусилля мають певний успіх, адже сьогодні в соціальних мережах жваво обговорюють потребу заборони гемблінгу. Безперечно, ця ідея приречена на провал та є суттєвим кроком назад щодо цивілізованого сприйняття азартних ігор українським суспільством. 11 років заборони азартних ігор чітко продемонстрували, що це не працює, а отже всі маніпуляції навколо легального ринку гемблінгу мають на меті лише одне – повернення до «сірих» часів. А це не вигідно нікому, окрім самих нелегалів.

Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council, спеціально для «Українські Новини»