ЄДНАЙМОСЯ НА ПЛАТФОРМІ – УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!!! – Стрий.net

              З технічних причин не зміг прийняти запрошення до телерадіоефіру, щоб поговорити про 4-річчя президентства Зеленського. А сказати, безперечно, є що.

              Гладенького тексту не вийде. Це скоріше низка думок, спостережень, висновків, прогнозів. І, як завжди лаконічно.

              Чи було голосування 2019 протестним? В якійсь мірі. Однак я назвав би його антисистемним. Тобто проти усталеної системи політичних договорняків, чим відразу після виборів у нас завжди займалися “непримиренні” політичні противники: лоха общіпали, час серйозним пацанам про серйзні бабоси говорити.

             Чи виправдав Зеленський у цьому очікування голосувальників? Так, ніякого замирення після виборів із попереднім президентом, який був плоть від плоті породженням пост-колоніальної системи, не сталося. Як не сталося й примирення з проросійськими силами, які завжди готові були і гроші у Путіна брати і з пацанами в середині країни па-панятіям жити.

             Перші місяці правління президента-дилетанта ще більше обнадіяли його електорат. І вже влітку через обнулення парламенту йому вручили практично абсолютну владу в країні. Цим він насправді не дуже відрізняється від свого попередника, який мав найбільшу (меншу ніж у Зе), але найбільшу фракцію у парламенті.

               Як і у всіх попередників політичне утворення – Слуги народу – нічого іншого, як мильна булька, просто бренд. Без чіткої ідеології і чіткої електоральної бази. Тому одне рішення вліво, одне вправо – на місці.

               Безперечно, Зеленський – популіст. Не популісти у нас до влади ще не приходили. Цим він продовжив пост-колоніальну реальність України.

               Про економічні зрушення – за шкалою в 10 балів – десь між 1 і 2.

               Про стратегію щодо Росії – вона трансформувалася. Починав із того, що вигнав усіх посередників у відносинах з Путіним і понадіявся на свою божественну харизму і чарівність, яка не могла не роззброїти навіть Путіна. І прийшов після 22 лютого 2022 року до абсолютного цивілізаційного відмежування від Москви. Власне, почув аргументи сусіда, що прилетіли разом з бомбами та ракетами.

               Кадрова політика – по 10 бальній системі десь між 3 і 4. Дивом перед війною було призначено на місце начГенштабу потрібну для країни людину – Залужного і на місце очільника МЗС – Кулєбу. Всі решта призначень – предмет для критики, а то й подальшого кримінального розслідування.

              Євро-антлантична спрямованність. Власне, на сьогодні – це предмет гордості Зеленського. І заслужено. Кандидатство в члени ЄС і напористе насідання щодо членства в НАТО – гарна політика.

              Рейтинг Зеленського сьогодні важко зрозуміти тому, що, як і рефенрендуми, так і соцопитування під ракетно-бомбовими обстрілами не можуть дати об’єктивної картини. Одне помітно – як людина Зеленський і далі подобається багатьом. А ще він тими, що зараз на нулі, сприймається, як свій – суто по психо-віковим причинам.

              Важливо у час повноцінної війни з фашистською Росією, що Зеленський етнічний єврей. Пропагандистські кліше Москви в очах лідерів Заходу просто розсипалися: як може бути нацистським народ, що обрав такою більшістю єврея? Смішно і абсурдно. Ця обставина дуже сприяла і сприяє консолідації антипутінської коаліції.

              За законом ще рік. Особисто для мене важливим критерієм в оцінці Зеленського буде його позиція щодо змінюваності влади.

              І наостанок, дискутуючи про плюси і мінуси наших улюбленців чи антипатиків, єднаймося на платформі – УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!!!

Viktor Leshyk

Позначки:війна, Віктор Лешик, влада, Зеленський, президент, Росія, Україна