Розкриття потенціалу легального гемблінгу залежить від дій парламентарів

Потенціал гемблінгу в Україні: чи вичерпано його повністю?

Кожного разу відчуваю здивування та не можу пройти осторонь публікацій та заяв щодо того, що «весь потенціал гемблінгу в Україні вичерпано». Так і кортить запитати у тих, хто їх робить, а що ви маєте на увазі під вичерпністю потенціалу і про які критерії чи часові терміни йдеться?

Нагадаю, що реформа з легалізації азартних ігор в Україні розпочалася у другій половині 2020 року з ухвалення парламентом Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». А до того часу, починаючи із травня 2009 року, легальна діяльність компаній-організаторів азартних ігор була неможлива через дію норм Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Отже, реформа мала докорінно змінити стан справ і вивести гемблінг із тіні. Впродовж перших півтора року реформи (серпень 2020 – лютий 2022 рр.) в Україні було сформовано потужний білий ринок азартних ігор, який став приваблювати іноземних інвесторів, що очікували лише на впорядкування фіскального законодавства та запровадження такого дієвого механізму контролю з боку держави над роботою всіх легальних операторів як Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ).

Щодо впорядкування законодавства, то потрібні зміни – і до Податкового Кодексу (визначення обсягів податкових зобов’язань суб’єктів господарювання, особливості оподаткування сфери азартних ігор, формат обрахунків доходів тощо), і до інших законодавчих актів щодо введення єдиного наскрізного юридичного термінологічного апарату у сфері азартних ігор – вже давно підготовано та зібрано в законопроєкті №2713-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей», який ще 15 липня 2021 року пройшов перше читання і відтоді перебуває на розгляді у парламенті.

Щодо механізму контролю, то через повномасштабне російське вторгнення строки введення ДСОМ було порушено, бо уряд мав оперативно реагувати на безпекові питання, які потребували якнайшвидшого вирішення, і певні поточні моменти відтермінувалися в часі. Проте у 2024 рік Україна вступила з важливою для національного гемблінгу подією – уряд підтримав проєкт із впровадження Державної системи онлайн-моніторингу для грального бізнесу.

Фактично єдине питання, яке й досі не вирішене, – це питання законодавчого визначення лотереї як азартної гри. Навіть у часи дії заборони легального гемблінгу лотереї непогано себе почували через законодавчу прогалину, і під виглядом лотерей існувало безліч нелегальних гральних закладів.

Й іноземні інвестори, які вивчають перспективи вкладання коштів у вітчизняний ринок азартних ігор, цей момент також беруть до уваги, точніше – враховують можливі ризики недоборочесної конкуренції, які існуватимуть доти, доки лотереї на законодавчому рівні не будуть визнані азартними іграми і до лотерейників не будуть застосовані всі нинішні регуляторні механізми, а також норми і правила роботи, як і до інших організаторів легального гемблінгу.

Тож, попри війну, потенціал розвитку в легального українського ринку азартних ігор є. Справа за парламентарями та ухваленням відповідних законодавчих змін, що сприятимуть розкриттю цього потенціалу.

Вікторія ЗАКРЕВСЬКА, заступниця голови Ukrainian Gambling Council із комунікаційних питань